Публикації спеціалістів

Оподаткування земельних ділянок

Оподаткування земельних ділянок, які знаходяться у власності, здійснюється на підставі Закону України «Про плату за землю». Згідно норм вищезгаданого закону податок на землю стягується залежно від категорії землі. Так, податок на землю, яка знаходиться за межами населеного пункту, окрім земель вказаних в частині 2 статті 6 Закону, стягується з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі.

Згідно частини 2 статті 6 Закону за сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок виправляється згідно з частиною першої цієї статті. Частина 1 статті 6 Закону встановлює наступні ставки земельного податку:

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки в таких розмірах:

для ріллі, сіножатей і пасовищ - 0,1;

для багаторічних насаджень - 0,03.

Згідно статті 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Проте слід враховувати, що частиною 2 статті 8 встановлено, що у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але у будь-якому випадку сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути менше ціни земельної ділянки, що відмічений в угоді.

Дана редакція частини 2 статті 8 була внесена законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», прийнятого в грудні 2007 року. Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року дана норма була визнана не конституційною у зв'язку з тим, що дана норма не могла бути внесена Законом України «Про державний бюджет». Законом України від 03.06.2008 року дана норма знову вноситься до Закону України «Об плату за землю». Закон України від 03.06.2008 року вступив в дію з 04.06.2008 року.

Тобто, на нашу думку норма частини 2 статті 8 Закону України «Про плату за землю» не діяла в період з 01.01.2008 року до 04.06.2008 року. Окрім цього, слід зазначити, що згідно частини 2 статті 4 Закони України «Про плату за землю» ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами, окрім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і вступають в силу з початку нового бюджетного року.

Виходячи з вищевикладеного, на нашу думку, дія частини 2 статті 8 Закону України «Про плату за землю» повинно обчислюватися з 01.01.2009 року. Що торкається, застосування в нашому випадку частини 2 статті 6 Закону України «Про плату за землю», то спірним залишається питання про поняття надання земельних ділянок і питання про використання в сільськогосподарських цілях. Так, нормами Земельного кодексу України чітко не встановлено поняття надання земельних ділянок, проте таке поняття чітко зв'язується з функціями державних органів по розпорядженню земельними ділянками, які знаходяться в їх власності, і знаходить своє відображення в повноваженнях цих органів (ст. 17, 16, 12 Земельного кодексу).

Окрім вищевикладеного слід зазначити, що згідно статті 12 Закону України «Про плату за землю» встановлені випадки звільнення від сплати земельного податку. Так, згідно пункту 20 статті 12 від сплати земельного податку звільняються на період дії Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі за умови передачі земельних ділянок і земельних часток (паїв) в оренду платникові фіксованого сільськогосподарського податку Проте, даний договір оренди згідно нормам Земельного кодексу і Закону України «О оренді землі» повинен пройти державну реєстрацію. Такий договір діє з моменту державної реєстрації.

жовтень 2008р.